Надія Вітомська:
Волинські реалії: радіоринок чи радіолоток
"Украинский медиа-бюллетень" №1-2 (28-29), 1999
До сьогодні у Волинській області немає жодної недержавної радіостанції, а регіональний радіоринок представляють лише дві державні станції. Волинське радіо діє в системі Держтелерадіо України і має фіксовані виходи в ефір 2 години на добу (проводове мовлення, зона прийому - вся область) та радіо "Луцьк" - FМ-радіостанція, - існує в структурі Волинської держтелерадіокомпанії, (зона впевненого прийому - вся область).Програмна політика радіостанцій діаметрально протилежна. Так якщо на Волинському радіо соціально-економічні програми займають 90% ефірного часу, то радіо "Луцьк" "завантажує" своїх слухачів інформацією тільки на 10% (щогодинні випуски новин). Музично-розважальні програми Радіо "Луцьк" - 90%, мистецькі програми Волинського радіо - 10%.
Не можливо порівнювати наявні в регіоні радіостанції, оскільки вони абсолютно різняться формами і концепцією роботи, але, безумовно, переваги на обласному ринку радіомовлення має радіо "Луцьк" (107,3 FМ та 66,48 УКХ). На початку лютого 1999 року перша державна FМ-радіостанція в Україні впевнено переступила свій чотирьохрічний ювілей. На сьогоднішній день вона може похвалитися стабільною молодіжною аудиторією від 14 до 35 років, і саме це є головним козирем: адже не кожна радіостанція має неформальний статус молодіжного радіо області. Хоча, як зазначив заступник головного редактора радіо "Луцьк" Василь Рябчук, "листопадовий бум" "Нашого радіо", що ретранслюється на Волині, трохи похитнув стабільні ряди прихильників "Луцька", імідж якого досить відчутно програвав саме в технічному плані, наприклад, якість звуку. Але за два місяці все стало на "круги своя": чи то "Луцьк" виріс, чи слухачі повернулися до звичного.
Щодо програмних пріоритетів, то як зауважив п.Рябчук: "Ми не працюємо на якусь певну вікову аудиторію, а просто намагаємось задовольняти смаки якнайширшого кола слухачів".
Сьогодні радіо успішно здійснює декілька проектів. Один з найпопулярніших - так званий "драйверський день": двічі на тиждень радіогрупа виїжджає на дороги області й у прямому ефірі спілкується зі слухачем.
На запитання: "Чи є обсяг рекламного ринку достатнім для існування радіостанції?", ми отримали категоричне - "Ні". "Справа в тому, що область невелика, відповідно малий попит на рекламу, хоча рекламодавців намагаємось шукати самі", - каже Василь Рябчук. На початку 1999 року зросла кількість спонсорів, сьогодні вже 90% програм радіо "Луцьк" є спонсорськими проектами: це набагато вигідніше й дешевше для рекламодавців (200 грн. + подарунки).
Щодо розцінок, то виготовлення аудіоролика на радіо "Луцьк" коливається від 50 до 150 грн. в залежності від складності (до речі, тут найнижчі ціни в західному регіоні), а "праймтаймівська" хвилина коштує 70 грн., проте розцінки на рекламу для "іногородніх" трохи вищі.
Для порівняння, виготовлення відеоролика на Волинському телебаченні коштує 500-1000 грн., відповідно, одна хвилина ефіру коштує 100 грн. В регіональних газетах рекламу можна розмістити в середньому за 100-200 грн. (100 кв. см) при досить гнучкій системі знижок.
Як не банально, та головною і найболючішою проблемою волинських радіостанцій, зі слів того ж таки віце-редактора, є нестача висококваліфікованих кадрів - у "глибинці" практично немає журналістів, здатних вільно спілкуватися в прямому ефірі.
Питання про втручання органів державної влади в діяльність радіостанцій є неактуальним: обидві станції на бюджетному фінансуванні. Волинське регіональне радіо - "рупор державної політики", що ж до політичних впливів, то на більш демократичному радіо "Луцьк" висловились так: "... ми намагатимемося працювати на тих, хто платитиме, непоганий досвід напрацьований на виборах-98, напевно, стане в пригоді в найближчому майбутньому. А якщо дивитися реально, то на часі навіть при доволі стабільних прибутках з реклами, без державної фінансової підтримки радіостанція приречена". Можливо, саме тому тут поширена категорична думка про неможливість появи в регіоні нових радіостанцій.Надія Вітомська
