Яна ДУБИНЯНСЬКА:
"Громадське радіо". У лапках і без
Газета "Дзеркало тижня" №8 (383), 1. 03. - 8. 03. 2002
У минулому номері "ДТ" відомий український медіа-діяч Олександр Кривенко розповів про проект за назвою "Громадське радіо".... Йшлося про принципово новий для України формат "розмовного радіо" - без музики та реклами, зате з численними випусками новин, ток-шоу та різноманітними тематичними програмами. Головним донором проекту став фонд "Відродження", який виділив понад 180 тис. доларів гранту, до фінансування підключилася делегація Європейської комісії. "Громадське радіо" мало вийти в ефір із 1 березня на некомерційній частоті "Радіо Люкс" - 69,68 УКХ. А на останній день лютого було заплановано презентацію проекту - радіомарафон у прямому ефірі за участю українських та іноземних журналістів, громадських і культурних діячів.
Напередодні дня "Х" Олександр Кривенко публічно вибачився перед усіма запрошеними на презентацію. Керівництво "Радіо Люкс" не може надати "Громадському радіо" обіцяну частоту, оскільки матимеме серйозні проблеми з переліцензуванням частот, про що дав зрозуміти голова Національної ради зі справ телебачення та радіомовлення Борис Холод.
"Безумовно, це пов'язано з виборами, - коментує виконавчий директор фонду "Відродження" Євген Бистрицький, - тому що у певних колах побоюються, що в ефір подаватиметься справді збалансована інформація. По-друге, думаю, це пов'язано з дискусією про громадянське суспільство, яку нещодавно розпочали деякі шановні представники влади. Як доктор філософських наук, можу вас запевнити, що принципи розгляду громадянського суспільства з боку влади не продумані. Мені здається, влада відчула, що за останні рік-півтора посилився тиск на неї з метою зробити її прозорішою та підзвітною громадськості. Тепер на будь-яку ініціативу, пов'язану з громадянським суспільством, влада реагує як на червону ганчірку. Крім того, ми можемо спостерігати системні дії, направлені на підрив авторитету організацій, які фінансуються західними або вітчизняними донорами - такими, як фонд "Відродження". Все це суперечить заявам про входження в Європу та й взагалі будь-яким розмовам про свободу слова".
Далі події розвивалися досить динамічно. Прес-служба Нацради відреагувала заявою, де спростувала всі обвинувачення на свою адресу і взагалі відмежувалася від справи "Громадського радіо": "Оскільки "Громадське радіо" не є телерадіоорганізацією, а Національна рада України по справах телебачення і радіомовлення, відповідно до чинного законодавства, розглядає лише справи ТРО - юридичних осіб, що є ліцензіатами, або які офіційно беруть участь у конкурсі на ліцензування, - питання про "Громадське радіо" не виносили на порядок денний, а отже, не обговорювали і не розглядали".
Однак опісля чиновники за власною ініціативою пішли на контакт з Олександром Кривенком: його запросили до контрольно-аналітичного відділу Нацради, попросили детально викласти проект на папері й пообіцяли розглянути його на найближчому засіданні - 5 березня. Вже до вечора прес-служба повідомила, що "всі члени Національної ради погодилися з актуальністю створення громадського радіо в Україні і заявили про намір сприяти появі такого формату мовлення".
У розмові з кореспондентом "ДТ" Олександр Кривенко був налаштований оптимістично: "Я сподіваюся, що "Громадське радіо" з'явиться в ефірі ще до виборів, хоча проект не передвиборний, він розрахований на тривалий термін. Чим цікаве для нас співробітництво з "Радіо Люкс"? Ми отримуємо можливість зробити наш "пілот" у режимі живого ефіру. Щойно ми побачимо, що можемо працювати, що в нас є слухачі в Києві, а регіональні радіокомпанії беруть наш продукт, виникне сенс реєструвати окрему радіокомпанію і подавати на ліцензію в Нацраду. В усьому світі ліцензують не частоти, як у нас, а формати. Це раціональний підхід, хоч і незвичний для нас. Нам здавалося, що це крок уперед: не тільки сам формат чисто розмовного радіо, а й технологія виходу на аудиторію. І чимало людей у Нацраді, із якими я спілкувався, кажуть: так, це цікаво, це потрібно".
Проте варто було б звернути увагу на один момент: якщо в першій заяві Нацради словосполучення "Громадське радіо" писалося з великої літери й у лапках, то в другому - з маленької і без них. Ця орфографічна зміна далеко не випадкова. Коментує голова Нацради Борис Холод:
"Насамперед хочу зауважити, що в пресі поняття "Громадське радіомовлення" і окремий проект "Громадське радіо" навмисно або через нерозуміння суті справи чомусь ототожнюють. Насправді, система громадського радіо та телебачення створена в більшості європейських країн, стала нормою демократичного розвитку суспільства. Діяльність громадського радіо, відповідно до міжнародного досвіду, здійснюється за рахунок абонплати населення.
У даному випадку "Громадське радіо", яке так скандально заявило про себе в Києві з перших же днів, виглядає не як система радіомовлення в країні, здійснювана на вищезгаданих принципах і після отримання ліцензії Нацради, а скоріше як бренд... Перед тим, як братися за таку серйозну справу, цим панам варто було хоча б ознайомити громадськість і Нацраду із суттю проекту, якщо він, звичайно, існує".
Саме це збирається зробити найближчим часом Олександр Кривенко. Він визнає, що міг би розгорнути ширшу діяльність після виходу на діалог із владою: "Може, якби я настирливіше слав листи й напрошувався на зустріч по телефону протягом трьох місяців, сьогодні ситуація була б іншою. Ескалація нерозуміння сталася за п'ять-шість днів перед датою "Х". Нацрада справді не розглядала цього питання. У мене не було зустрічі із паном Холодом. Він одноосібно виклав свою думку керівництву "Радіо Люкс". І це стало приводом нагадати чиновнику, що якщо в нас громадянське суспільство, треба використовувати інші важелі впливу".
Борис Холод категорично заперечує спроби тиску на РС "Радіо Люкс". Аргументація залізна: "Нехай покажуть документи, які це підтверджують й підписані мною особисто".
"У даному випадку ми не можемо говорити про верховенство писаного права, - констатує Євген Бистрицький. - Відроджується певне "телефонне право".
Директор РС "Радіо Люкс" Роман Андрейко повідомив "ДТ", що в голови Нацради все-таки були юридичні підстави заборонити мовлення "Громадського радіо" на частоті 69,68 УКХ. За умовами ліцензії, на цій частоті можуть транслюватися лише програми власного виробництва радіокомпанії. Р. Андрейко направляв відповідний лист у Нацраду і зробив це ще раз у світлі останніх подій. Він готовий надати частоту "Громадському радіо", щойно отримає офіційний дозвіл Нацради, але не раніше.
Втім, Олександр Кривенко та його команда теж не налаштовані йти в підпілля і вести звідти боротьбу проти влади взагалі та чиновників із Нацради зокрема. "Ми не вийдемо в ефір, поки не вирішимо всі непорозуміння. Вийдемо на "Люксі" або десь ще - ми зробимо це лише тоді, коли все узгодимо з Нацрадою, щоб ні в нас, ні в нашого партнера не виникало проблем. А поки не буде "добра" від Нацради, ми направимо зусилля на те, щоб стати першим в Україні інтернет-радіо. Щоб не втратити зібраний колектив, працюватимемо як студія-продакшн і якомога швидше вийдемо в Інтернет - думаю, уже наступного тижня".
Головний донор проекту не тривожиться про долю гранту. "Проект усе одно запустять, - стверджує Євген Бистрицький, - якщо не до виборів, то після них. Сформовано команду, є сильна, продумана концепція - інакше ні фонд "Відродження", ні Європейська комісія не підтримали б її. Ми вживатимемо заходи, доступні донорській організації: шукати інші радіостанції, які могли б надати частоти для виходу в ефір. А потім виходитимемо на Нацраду - можливо, вже іншого складу - із пропозицією виділити для "Громадського радіо" частоту на рівні держави".Яна ДУБИНЯНСЬКА
