Петро ДНІПРОВИЧ :
Варшава може припинити мовлення українською
Газета "День" №116 (????), 3.07.2002
Достовірні джерела, наближені до міністерства закордонних справ Польщі, повідомили українську службу Бі-Бі-Сі, що протягом найближчих тижнів зовнішньополітичне відомство, яке фінансує програму для закордону Польського радіо - "Радіо Полонія", припинить діяльність Української Служби Польського Радіо. Українська Служба Польського Радіо була заснована у 1991 році з метою інформувати громадян України про події в Польщі, польсько-українське співробітництво, життя польської діаспори в Україні та української в Польщі та про польську і українську точку зору на всесвітні події. Українська Служба Польського Радіо випускає кожного дня на коротких хвилях три години передач, крім цього на ультракоротких хвилях кожен день україномовне польське радіо слухають львів'яни. Згідно з планами МЗС Польщі, провідними редакціями Польського Радіо віднині мають стати служби есперанто, німецька та англійська.Досі міністерство закордонних справ офіційно не повідомило, що буде закривати російську, українську та білоруську служби Польського радіо.
Міністр закордонних справ Польщі Влодзімєж Цімошевич, коментуючи ситуацію, сказав:
"На основі знань наших дипломатичних представництв та розмов з поляками, які мешкають на Сході, я смію твердити, що єдиною службою, яка має велике зацікавлення у всесвітньому маштабі, є служба есперанто. Я не зустрів поляка, який мешкає на Сході, який сказав би, що слухає "Радіо Полонія". "Отже, я замислююся, який є сенс витрачати громадські гроші при такій ефективності", - сказав міністр Цімошевич.
Заява відомства закордонних справ Польщі про бажання розвивати насамперед службу есперанто за рахунок української чи білоруської є щонайменше незрозумілою. Адже, як український оглядач, смію твердити, що українську службу Польського Радіо в Україні слухає не лише наша польська діаспора, але насамперед українці, а журналісти часто користуються роботою цієї структури у щоденній роботі, коли доводиться аналізувати польську зовнішню політику, або події в Польщі. Крім цього, неодноразово доводилось чути від речника українських інтересів на міжнародній арені, президента Республіки Польща Александра Квасневського та керівника польської дипломатії Влодзімєжа Цімошевича заяви про бажання Польщі інтенсивніше розмовляти зі своїми східними сусідами, особливо у період вступу Польщі до Європейського Союзу. Польські лідери часто говорили про бажання Варшави ділитися з українцями своїм досвідом періоду економічної трансформації та залучення до євроатлантичних структур, а також про поширення через мас-медіа ідеї польсько-українського замирення. Українські оглядачі та суспільство чули з Варшави голоси про прагнення переконувати українців, що запровадження Польщею візового режиму буде можливо найменш дошкульним для українських громадян. Врешті, на останьому економічному саміті в червні в Жешуві президент Польщі Александр Квасневський в черговий раз підкреслив необхідність перенести ефективність польсько-українського співробітництва з президентського рівня на рівень підприємців та суспільств.
Питання в тому, як це можливо здійснити, якщо під загрозу поставлено єдину україномовну радіостанцію з Варшави? Беручи до уваги великі заслуги президента Квасневського та колишніх міністрів закордонних справ Польщі Броніслава Геремека та Владислава Бартошевського, чинного міністра Влодзімєжа Цімошевича, у розвитку польсько-українського співробітництва, а також бажання Варшави підтримувати тісний зв'язок iз українським суспільством та формувати не лише свою східну політику, але у майбутньому - також і спільну зовнішню політику ЄС, було б логічно сподіватися на подальшу підтримку польським МЗС роботи української служби Польського Радіо. Відкриваючи українську службу Польського Радіо в 1991 роцi, Варшава продемонструвала, що серйозно ставиться до Києва. Теперішнє рішення польської влади і в Україні, і в Польщі схильні характеризувати якщо не як крок назад, то, принаймні, як серйозну зміну акцентів у політиці.Татьяна КОРОСТЕЛЁВА
