Людмила Пустельник:
Буковинський радіоринок: мирне співіснування триває
"Украинский медиа-бюллетень" №1-2 (28-29), 1999
Радіоринок Буковини - типово провінційний: сьогодні в Чернівцях є всього дві радіостанції, боротьбу яких за слухача і рекламодавця важко назвати жорстокою конкуренцією. Державна радіостанція "Буковина" і "Ніко-FM", засновниками якої є телекомпанія СТБ і чернівецька фірма "Ніко-PR", швидше перебувають у стані мирного співіснування.Загалом можна говорити, що буковинський радіоринок перебуває в зародковому стані, і відкриття нових радіостанцій найближчим часом тут не передбачається. Вже існуючі станції працюють переважно на західні регіони України. Зокрема, "Буковину", яка вийшла в ефір у березні 1995 року і здійснює мовлення в УКХВ і СХВ діапазонах, слухають всі області західного регіону, крім Ужгородської, а також прикордонні території Румунії та Молдови. "Ніко-FM" має свою аудиторію на Галичині, в Закарпатті та у Вінницькій областях, незабаром її можна буде почути на Харківщині.
На початку 1993 року передбачалося, що "Ніко-FM" буде мати свій ефір в 10 областях України як складова ТРК "НБМ". Щоправда, з грудня 1998 - до початку березня 1999 ТРК "НБМ" взагалі припинила свою діяльність у зв'язку з реорганізацією і боргами. Попри тривалу відсутність в ефірі, радіостанція досить швидко налагодила контакти з рекламодавцями, хоч ціна реклами на радіо висока порівняно з аналогічними розцінками у чернівецькій пресі та на телебаченні. Отже, рекламна площа в газетах в середньому коштує 1 грн. 50 коп. - 2 грн. за 1 кв. см, 1 хвилина на комерційному телебаченні - 40 грн., на державному ТБ - до 180 грн., на радіо "Буковина" - 60 грн., на радіо "Ніко-FM" - еквівалент 12 доларів. Та якщо порівняти обсяг реклами на обох радіостанціях, то більшим він буде на "Ніко-FM", - її рейтинг вищий, ніж у "Буковини".
Це пов'язано, в першу чергу, з тривалістю роботи в ефірі та програмною політикою обох радіостанцій. "Ніко" веде мовлення протягом 17 годин щодоби, "Буковина" - протягом 10 годин на добу. Перша знаходить свою аудиторію серед 20-40-річних і орієнтується на розважально-інформаційну тематику. Друга, хоч і збільшила останнім часом кількість музичних та молодіжних програм, орієнтована переважно на більш консервативну публіку. На "Ніко-FM" вважають, що головне для радіо - живе спілкування зі слухачами в прямому ефірі та великий обсяг різноманітної музики, вітчизняної та західної. "Буковина" надає перевагу тематичним та аналітичним програмам, які мають вже досить тривалий час свою постійну вікову аудиторію - 40-60-річних слухачів. Традиційних ведучих "Буковини" - Миколу Палійчука, Миколу Смолінського, Тетяну Смолдирєву та Любомиру Паранюк знають як представники старшого покоління, так і їхні діти. Серед "зірок" "Ніко-FM" - Юрій Стець, Олена Сидорук.
- Ми намагалися залучати до роботи людей, що не були заангажованими на радіо, в пресі чи телебаченні, - говорить керівник "Ніко-FM" Іван Адамчук. - Натомість нас цікавили їхні потенційні творчі здібності. Тому, можливо, на відміну від "Буковини", "Ніко-FM" відчуває потребу у навчанні своїх ведучих.
Ні держава, ані політичні партії не втручаються в діяльність обох радіостанцій. Однак ближче до виборів ситуація, напевне, зміниться. У травні цього року "Буковина" "відзначила" своєрідний ювілей: вже 5 років держава не виділяє коштів на господарську діяльність радіостанції. Техніка "Буковини" доволі зношена, придбати нову наразі нема можливості. Минулого року радіостанції заледве вдалося відшукати гроші, щоб розрахуватися за ретрансляцію. Прибутки від реклами, на нестачу якої хронічно скаржаться всі буковинські мас-медіа, не рятують ситуації.Людмила Пустельник
