2
квітня виповнюється шість років з дня відкриття в Києві так званого
FM-діапазону. 1993 року цього дня фірма “Лямін” почала ретранслювати
московське радіо “РОКС” на хвилі 104 МГц. Нині в столиці задіяно 17
частот.
Можливо, незабаром у київському ефірі з’являться програми радіостанцій,
що працюють також у нижній частині FM-діапазону, тобто у проміжку від
87.5 до 100 МГц. Розмови про це точаться давно, а нещодавно вони пожвавішали.
Напевно, під впливом подій, що відбуваються в Росії.
18
березня російська Федеральна служба телебачення і радіомовлення ухвалила
рішення, яким “розморозила” частоти в діапазоні від 87.5 до 100 МГц.
Вже зараз у Москві в цьому проміжку працюють три станції та ще кілька
в інших містах. Однак до останнього часу це мовлення було експерементальним.
Тепер, як очікують фахівці, у Москві може з’явитися одразу до десяти
нових FM-станцій, які створять конкуренцію тим, що працюють у діапазоні
100 – 108 МГц.
А
що ж чекає на старий радянський діапазон – від 66 до 74 МГц? Невже його
перестануть використовувати? У деяких країнах колишнього соцтабору так
і сталося – зокрема в Чехії. На шляху до цього балтійські країни. Проте,
на думку фахівців, ще рано про це говорити. Тому що приймачів, налаштованих
на “нижні” частоти, залишилося у користуванні дуже багато. До того ж
зона впевненого прийому в цій смузі частот значно перевищує ту, яку
мають FM-станції. Єдина проблема – стереомовлення у нижньому діапазоні.
В колишньому Союзі воно здійснювалося за іншим стандартом, відрізняється
від того, що існує на Заході. Приймачі системи “Стерео-плюс”, орієнтовані
на нього, коштують дорого. Розумнішим виходом із цієї ситуації було
б переведення стереомовлення у нижньому діапазоні частот на досконаліші,
світові стандарти.
Борис Скуратівський