Один в полі не воїн?
Андрій Вацик:
Західняк” Юрко Покальчук в Нацраді бореться з москалізацією
Тижневик "Тернопільська газета" №17 (278), 2-8.05.2001
З колоритним волинським письменником Юрієм Покальчуком, якого нерідко можна зустріти на неформальних мистецьких перфоменсах та музичних акціях, довелось спілкуватись в екстремальних умовах — час невпинно спливав, і мої шанси встигнути на вечірній потяг з кожною хвилиною дедалі зменшувались. Аби вони не стали зовсім примарними, довелось, попри бажання спитати багато про що, обговорити з Юрієм Покальчуком лише питання телерадіопростору України, адже він є ще й членом Нацради з питань теле- і радіомовлення. У цій ролі Юрій брав участь у засіданні комісії Комітету свободи слова Верховної Ради, яка відбулась незадовго до нашої зустрічі. Ось що він розповів, так би мовити, свіжими слідами:
— На засіданні гострій критиці піддали діяльність Першого Національного каналу. Рішенням профільного комітету було ухвалено рекомендувати Леоніду Кучмі звільнити президента Національної телекомпанії Вадима Долганова. Відповідне звернення подавав і Віктор Ющенко. Можливо, Долганов не найбільш винний в однобокості каналу, бо займана ним посада змушувала його виконувати вказівки адміністрації. Але засновником Першого Національного каналу є і Верховна Рада, що мало бути б відчутним. Натомість Долганов і Лапікура відверто знущалися з людей, пересмикуючи факти і подаючи їх в такому контексті, як їм хотілося. Якби Долганов ще не вів “Сім днів”, то до нього не було б стільки претензій і звинувачень. Наразі ж чинною (4 квітня — авт.) є рекомендація Верховної Ради звільнити Долганова.
— Коли формували Нацраду з питань теле- і радіомовлення, Юрій Покальчук чи не єдиний обіцяв відстоювати в телерадіопросторі квоту національного продукту. Що зроблено в цьому напрямку?
— Ми провели деякий моніторинг і вже винесли попередження трьом відомим радіостанціям: “Наше радіо”, “Супер-Нова” та “Європа Плюс”. В останньої взагалі виявилася ліцензія на 90 відсотків російськомовного продукту і лише 10 відсотків — україно- та іншомовного. Хто видав таку абсурдну ліцензію — незрозуміло, ми будемо це все переглядати. Зараз з’явилась компанія “Fost Dracona Records”, ми із задоволенням видали ліцензію цьому “ФДР-радіо”, бо були приємно вражені форматом станції, яка відстоює концепцію української національної музики. Маємо конкретний приклад, що при бажанні можна використовувати і робити популярним свій продукт.
— Чи можливо заохотити інші радіостанції діяти аналогічно?
— Ми це й робитимемо. Вони кажуть — немає стільки національного продукту, щоб заповнити ним необхідну квоту, а ми їм відповідаємо: “Це — брехня, у нас є багато справді хорошої музики”. Маючи важелі, ми намагатимемось діяти таким чином — “нагинатимемо” “вперті” радіостанції, щоб вони побачили все, що у них під ногами, і пропонуватимемо підняти. Будемо спиратися на тих людей, які щось роблять, допомагатимемо їм і ставитимемо у приклад.
— Тобто змінити щось в телерадіопросторі на краще таки реально?
— Абсолютно реально, але мені це робити вкрай важко. Бо в Нацраді є люди, які розмовляють лише російською мовою і яким це все байдуже. Вони кажуть: “Я русский, мне это не надо”. Якось я розізлився, щосили грюкнув рукою по столу, вони всі аж повитріщалися. Тоді їм сказав, що зараз вийду на вулицю і сповіщу людей, що Нацрада проти державної мови. І поки я є в Нацраді, буду на них тиснути. Але щоб не вийшло, що Нацрада має лише негативний апломб, зазначу, що за 8 місяців ми виробили чимало положень і документів, які змушують працювати станції як слід. Є закон, у якому йдеться про 50-відсоткову квоту національного продукту в радіоефірі, і ми стоятимемо на сторожі цього закону.
Замість P.S. Під кінець ми перекинулись з Юрієм Покальчуком кількома фразами про Тернопіль і він висловив надію, що з місцевими радіостанціями — усе гаразд. Вирішив його не розчаровувати…Розмовляв Андрій Вацик, Київ — Тернопіль
