Світ радіо

Ростислав Крамар:

    Тернопiльський радiоринок: серйозний капiтал ще не прийшов

 "Украинский медиа-бюллетень" №1-2 (28-29), 1999 

Новини радіо
Радіостанції України
Словник термінів
Формати радіомовлення
Радіо і Закон
Читалка
Цікаві лінки
Музей
Пісні про радіо
Подяки
Гостьова книга
Форум
Чат
Різне
FAQ


            Для тернопiльського радiопростору п'ять нинi дiючих мiсцевих радiостанцiй - верхня планка, вище якої не варто стрибати. Таку думку доводилося неодноразово чути вiд тернопiльських "радiйцiв". Назагал невисока насиченість ефiру рекламою переконує в тому, що це твердження не позбавлене здорового глузду.

            Порiвняно з пiвстолiтньою iсторiєю "патрiарха" мiсцевого радiо - обласного проводового - життєписи трьох FM-станцій та однiєї УКВ досить лаконiчнi. Скажiмо, найстарiшiй в областi FM-радiостанцiї ("Радiо Тернопiль", 106,1 FM) влiтку виповниться "аж" три роки. Ще молодшi "Радiо Тон" (103,5 FM) та "Радiо Лад"(71,3 МГц). А "Українськiй хвилi" (101,1 FM) навiть пiвроку не минуло. Між цими станціями іде невидима, та все ж жорстка конкуренцiя.
            Недовга iсторiя становлення альтернативних проводовому мовленню радiостанцій досить драматична. Народжувалися вони як противага старій радiотрадицiї, живе втiлення якої - незмiнний диктор. Iнша справа - наскiльки ця противага виявилася здоровою i життєздатною. Пiд уламками райдужних планiв загинули вже дві тернопiльськi радiостанції - "Такт" i "Клин". Останню, що народилася як експеримент пiд крилом облдержтелерадiокомпанiї, "заклинило" на грунтi непорозумiння мiж адмiнiстрацiєю компанiї та охочою до експериментів творчою молоддю. Цiкаво, що наймiцнiше "дитятко" сiмейства тернопiльських FM-станцій "Радiо Тернопiль" виплекала колишня радiожурналiстка обласного проводового радіо Оксана Яцикiвська (спiвзасновник - мiська рада). Прикметно й те, що опальний на держтелерадiокампанiї теле- i радiоведучий Iгор Пелих згодом став найпопулярнiшим дi-джеєм "Радiо Тернопiль", звiдкiля власне перебрався на київське "Радiо Столиця" (нинi ведучий телепрограми "Не всi вдома" на каналi "1+1"). Саме скандал навколо лiквiдацiї "Клину" (лютий 1997), який супроводжувався молодiжною акцiєю протесту, був поворотним моментом у ставленнi широких кiл громадськостi та мiсцевих медiа до FM-радіо, яке ранiше вважалося "забавкою для пiдлiткiв". Та остаточний присуд напiвiронiчному ставленню до новостворених радiостанцiй зробили парламентськi вибори 98-го. Тодi-то, в перервах мiж дi-джейськими розумуваннями, зазвучали голоси поважних державних мужiв. Здається, першими справжню вагу FM-дiапазону сповна оцiнили тернопiльськi представники НДП.
            Проте кількість та загальний рівень iнформацiйно-аналiтичних програм проводового радіо все ж залишається дещо вищим. Схема, за якою тут готують матерiали, традицiйна: полiтика (часто офiцiоз), економiка, соцiальнi проблеми, культура, спорт. Проблематика матерiалiв настiльки гостра, наскiльки це не зачiпає iнтересiв мiсцевої влади. Слiд вiдзначити, що журналiстам цього бюджетного радiо, якi не мають змоги анi в райони виїжджати, анi навiть телефонувати туди, доводиться демонструвати справжнi чудеса винахiдливостi. Але не зважаючи на матерiальну скруту, їм вдається забезпечувати щоденнi триразовi випуски оперативної iнформацiї.
            Певнi здобутки у цiй сферi мають i на 95 вiдсоткiв розважальнi FM-радiостанцiї. Зараз найбільш досконало поставленою є iнформацiйна служба на "Радiо Тернопiль". Поки що це єдине в регiонi непроводове радiо, де журналiсти збирають оперативну iнформацiю i готують регулярнi випуски мiсцевих новин. На iнших хвилях місцеві тернопiльськi новини можна почути спорадично. Разом iз тим вiдчутно, що в FM-iвських iнформацiйно-аналiтичних випусках iнформацiя виразно домiнує над аналiзом. А голод оперативної iнформацiї іноді зумовлює появу в ефiрi притягнутих за вуха третьорядних "новин". Говорити ж про те, що котрась iз п'яти тернопiльських радiостанцiй намагається розширити слухацьке коло подачею смiливих, соцiально загострених матерiалiв поки-що рано.
            Найкраще усiм чотирьом молодим радiостанцiям вдається справлятися з головною функцiєю - розважальною. I знову пальму першостi тримає "Радiо Тернопiль". Набагато випереджаючи конкурентiв за обсягом мовлення (з 6.30 ранку до 3.00 ночі) та кiлькiстю i розмаїттям програм, воно впевнено продовжує завойовувати слухацьку аудиторiю, а отже й рекламодавцiв. Упродовж доби рекламнi блоки в ефiрi "Радiо Тернопiль" звучать 29 разiв. Рекламною службою розроблено чiтку систему цiн на рiзноманiтнi види послуг. Виготовляють тут шість видiв реклами: вiд повiдомлення з музичним фоном до рекламної пiснi. Вартiсть таких послуг коливається вiд 10 до 170 умовних одиниць. Щодо цiни одноразової подачi реклами на цьому популярному в обласному центрi радiо, то її можна співставити з цiнами улюбленого тернополянами тижневика "Тернопiльська газета". Мiнiмальна 15-секундна радiореклама у прайм-тайм рiвноцiнна мiнiмальному рекламному блоку в газетi (5 см) на престижнiй першiй сторiнцi i становить 3 у.о. Порiвняно з цiнами єдиного в областi комерцiйного телебачення (TV-4) рекламнi послуги радiо приблизно вдвiчi дешевшi. Для прикладу: приватне оголошення на радiо коштує 2 гривнi 50 копiйок, тодi як на телебаченні - 5 гривень.
            Iстотна особливiсть "Радiо Тернопiль", яка вирiзняє його з-помiж iнших, - орiєнтацiя на україномовного слухача. Вiдчутно, що частка росiйської музики тут нiколи не превалює над українською. Дискусiйне явище на цьому радiо - спроби деяких його ведучих (дi-джей Касiк) забарвити ефiр мiсцевим колоритом, використовуючи регiональний "балак", тобто говiрку. В цiлому, тернопiльський радiоефiр фактично 100-вiдсотково україномовний. Росiйськомовнi програми на будь-якiй мiсцевiй радiостанцiї, незалежно вiд форми власностi, - явище виняткове. Свого часу (влiтку 1997) спроба київського радiо "Ютар" передавати сигнали на Тернопiльську область викликала протести з боку громадських органiзацiй. За їх наполяганням справою русифiкацiї тернопiльського радiоефiру змушена була зайнятися обласна виконавча влада.
            Щодо рiвня технiчного забезпечення, пiдбору кадрiв досить перспективним виглядає наймолодше тернопiльське радiо "Українська хвиля". Брак реклами зумовлений тут скорiш за все "нерозкрученiстю" радiостанцiї, хоча виготовляють свою продукцію "укрхвилiвцi" на досить високому рiвнi. Тим часом, незважаючи на вiдсутнiсть висококласного устаткування, випробувану категорiю слухачiв-водiїв продовжує завойовувати "Радiо Тон". Автоводії стають учасниками оригiнальних радiоiгор "тонiвцiв". Нинi про веселi автовитiвки "Радiо Тону" розповiдають справжнi легенди. Щоправда реклама на "Тонi" технічно недосконала, тут її щоразу просто начитують.
            Окремо вiд трьох згаданих FM-радiостанцiй треба говорити про "Радiо Лад". Створене воно з iнiцiативи керiвництва облдержтелерадiокампанiї (пiсля закриття "Клину") й фiнансується з бюджету. Молодь, яка тут працює, вперто достукується до свого в основному зовсiм юного слухача, що є непростою справою. Причина банальна: найбiльш розповсюдженi на Тернопiллi марки радiоприймачiв не приймають частот FM-діапазону. Рекламна служба "Ладу" - швидше всього на стадiї творчого бродiння. В оцiнюваннi рекламних послуг "Лад" користується старим, прийнятим на проводовому радiо способом: рекламодавець оплачує не ефiрний час, а кiлькiсть слiв - 80 копiйок за слово.
            Загалом же, нинi тернопiльський радiоринок на стадiї пошуку iдей i пошуку бодай невеликих коштiв. Молодi радiостанцiї, якими володiють приватнi власники (далеко не кити мiсцевого бiзнесу) i частково держава, виникли на революцiйно-романтичнiй хвилi оновлення радiоефiру. Та реальнiсть так чи iнакше скеровує першопрохiдцiв на стежину прагматизму. Заледве минулого року молодi радiостанцiі привернули до себе увагу мiсцевого полiтикуму, чого поки-що не скажеш про солiднi бiзнес-групи. Якщо ситуацiя не змiниться, то вiдчутна плиннiсть кадрiв, часта поява в ефiрi невправних студентiв, яким "за щастя" потеревенити нi про що, триватимуть i в майбутньому.

                                                                                  Ростислав Крамар

Назад Головна сторінка