Радіоювілеї
Борис СКУРАТІВСЬКИЙ:
П’ять років FM-буму
Кіномузичний тижневик "П'ятниця" № 13 (317), 27.03.1998
2 квітня виповнюється п’ять років від початку регулярних радіотрансляцій у так званому верхньому піддіапазоні ультракоротких хвиль (87.5 – 108МГц), що є загальноприйнятним для більшості країн світу. До цього у Києві використовувався лише нижній піддіапазон УКХ (66 – 74МГц), який був єдиним ультрахвильовим діапазоном у колишньому СРСР.
Після зняття залізної завіси на територію Союзу почала потрапляти у великій кількості радіоприймальна аппаратура, розроблена за світовими стандартами. Єдиним шляхом для її власників, що прагнули “ловити” УКХ-станції, була переробка приймачів, але й вона не давала досконалих результатів: радянська система декодування стереосигналу відрізняється від західної. (Хоча свого часу, під час розробки стандартів стереомовлення, світові координуючі організації рекомендували Радянському Союзу впроваджувати ту ж систему, яка починала діяти на Заході). Згадані вище чинники і спонукали радіомовні організації до виходу в діапазон, який раніше використовувався лише телебаченням та різними військовими і цивільними службами. Ця хвиля докотилася і до Києва.
Розмови про появу радіостанцій у верхньому піддіапазоні УКХ почали точитися ще 1992-го року, але довго ніхто не наважувався зробити перший крок, хоч свої наміри висловило кілька компаній. Можливо, вихід у діапазон, який ще не вмикають через відсутність мовників, був пов’язаний з певним фінансовим ризиком.
Нарешті 2 квітня 1993 року було задіяно частоту 104МГц, на якій фірма “Лямін” почала здійснювати ретрансляцію програм російського супутникового каналу “Радіо РОКС”. У травні того ж року було задіяно частоту 101.5МГц, де протягом чотирьох місяців велися технічні трансляції радіо “Маяк”, а з початку 1994 року з’явилася станція “Music Radio 101FM”.
Навесні 1994 року у новому діапазоні частот працювало вже чотири станції. Спочатку це були лише комерційні компанії, а перша державна з’явилась тут лише 1996 року: 1 квітня Національна радіокомпанія України розпочала регулярні трансляції на частоті 105МГц програм “Променя” і частково Першого каналу. Хоча у цьому випадку варто більше говорити про привернення уваги насамперед київських рекламодавців – трансляція через малопотужний передавач (1кВт) з Подільської вежі не охоплює всієї столичної області.
Так розпочиналась історія верхнього піддіапазону, який у народі (та й серед радійників) названо “FM” на відміну від нижнього, який називають УКХ, хоча позначка “FM” (Frequency modulation) на імпортних приймачах, зрештою, має український відповідник: ЧМ – частотна модуляція, і є нічим іншим, як назвою стандарту кодування звукових сигналів, що застосовується в УКХ. Літери “ЧМ” можна побачити і на старих вітчизняних приймачах.
Нині проміжок між 100 і 108МГц забито досить щільно – 17 каналів, які використовують 17 комерційних і одна державна мовна станція, що транслюють свої передачі у стереорежимі за світовими стандартами. Час вже розпочинати розподіл частот у проміжку між 87.5 і 100МГц, адже бажаючих вести мовлення у цьому діапазоні багато. Хоча за результатами опитувань у населення ще переважають старі, вітчизняні приймачі з нижніми частотами, проте молодь, а також водії (найактивніша категорія слухачів) мають імпортну техніку. З’являються на нашому ринку і дводіапазонні приймачі, проте лише японською фірмою “Sony” розроблено кілька років тому стандарт “stereo-plus”, що забезпечує повноцінний стереоприйом в обох діапазонах УКХ: приймачі містять спеціальний пристрій, що диференціює тип стереосистеми і вмикає потрібне декодування. Отже, вітчизняному виробникові є над чим замислитись. Якщо, звичайно, ми й далі не залишатимемося тільки на верхньому діапазоні, а нижній не “помре” через брак уваги та інвестицій, або ж через вказівку згори, як це сталося, зокрема, у Латвії.Борис СКУРАТІВСЬКИЙ
